Голова німецького енергокооперативу: Ми не хочемо залежати від того, з якої ноги встав король Абдулла

Енергетичний кооператив у Хербрам Вальді, що розташувався у лісистій місцевості приблизно на півдорозі між Дортмундом та Ганновером, – добрий приклад того як об’єднання зусиль громади призводить до позитивних змін в місцевій енергетиці та позитивно впливає на довкілля, якість життя та дає нові можливості для місцевого стійкого розвитку.

За можливість підготувати цей матеріал хотів би особливо подякувати Любові Негатіній із Чорнобильської Історичної Майстерні та Астрід Сам із Міжнародного Освітнього Фонду, котрі організували поїздку в Хербрам Вальд і створили умови для знайомства із роботою цього енергетичного кооперативу.

Звичайне німецьке село

Хербрам Вальд нічим не відрізняється від подібних сіл у цьому регіоні Німеччини. Власне, за українськими мірками, це більше подібне до хутора, аніж села – в 40 будинках живе 138 мешканців. Щоправда, є також готель на 100 відвідувачів, котрим зазвичай послуговуються робітники, що працюють на виробництвах та будівництвах поряд.

Нічого особливого немає і в приміщенні котельні, котра розташувалась на краю села. Трохи дивно поряд із нею виглядають сонячні батареї, але зважаючи на те, що останні на дахах німецьких приватних будинків – буденне явище, ця деталь теж не є якоюсь надзвичайною.

img_20151030_163511
Приміщення котельні
img_20151030_163515
Приміщення котельні

Проте ця котельня – видатна споруда. Адже вона стала результатом спільних зусиль мешканців села, що об’єднались у енергетичний кооператив, щоб замінити мазутні котли, що стояли у кожного вдома на спільну котельню, котра працює на місцевій біомасі.

Власний опалювальний сезон

Ця котельня замінює потребу в 130 тоннах мазуту, котрі щороку спалювали мешканці села. За рік із щепи котельня виробляє близько 1,5 мільйонів кіловат-годин теплової енергії. Це суттєве узручнення, адже раніше жителі кожного із будинків самі змушені були закуповувати мазут та займатись технічним обслуговуванням котлів в себе вдома, та слідкувати за наявністю самого мазуту.

img_20151030_175124
Інформаційний стенд перед котельнею енергетичного кооперативу

Тепер тепло до будинків мешканців села доставляється централізовано, із однієї котельні, котра належить самим же мешканцям – членам кооперативу “Energiedorf Herbram-Wald“. Саму котельню із будинками жителів поєднує теплова мережа загальною довжиною 1800 метрів, для управління котрою додатково прокладені телефонні кабелі на глибині 80 см.

img_20151030_165316
Такі труби використовуються для подачі тепла через мережу мешканцям села

Потреби котельні в електроенергії забезпечуються за рахунок сонячних батарей, розміщених на котельні. З метою безперебійного постачання електроенергії від складнопередбачуваного джерела (Сонця), котельня оснащена 24-ма свинцевими акумуляторами. Останні забезпечують ключових споживачів енергії у котельні – насос потужністю 2,5 кВт, котрий качає теплоносій (обезсолену воду) та модулі управління й системи контролю, що разом споживають до 800 Вт.

24 свинцеві акумулятори забезпечують безперебійне постачання енергії
24 свинцеві акумулятори забезпечують безперебійне постачання енергії

З метою уникнути надмірного споживання електроенергії в котельні, згаданому вже центральному насосові допомагають в роботі підтягуючі насоси, котрі працюють у кожному домі, підключеному до теплової мережі.

Економіка щепи

За один сезон котельня споживає близько 2000 кубометрів щепи, котру закуповують у сусідніх лісогосподарствах. Щепа із вологістю 50% заготовлюється щороку у листопаді-грудні.

Коли справа доходить до економіки, голова ради кооперативу Міхаель Кльозенер (Michael Klösener) демонструє детальне знання економіки та технічних особливостей процесу. Видно, що він знайомий із найменшими нюансами роботи системи, котру він започаткував разом із односельцями.

img_20151030_164025
Щепа зберігається надворі під брезентовим накриттям

За словами Кльозенера, щепу отримують із лісгоспів на відстані не більше 25 кілометрів від його Хербрам Вальду. Якщо плече доставки стає більшим, то вся економіка руйнується, адже доставка стає занадто дорогою. В 2015 році ціна щепи становила 13,5 євро за кубометр, а її перевезення обходилось кооперативу у 50 центів. Для порівняння, кубометр пелет коштував би 18 євро.

Щепу отримують із лісгоспів на відстані не більше 25 кілометрів від його Хербрам Вальду. Якщо плече доставки стає більшим, то вся економіка руйнується, адже доставка стає занадто дорогою.

Сама сировина займає всього 25% в кінцевому рахунку жителів за тепло. До речі, тепло коштує 9,7 євроцентів за кіловат*годину. “У порівнянні з мазутом це дорого, проте після виплати усіх кредитів через 8 років, кооператив зможе знизити ціну тепла на 6 євроцентів” – пояснює Кльозенер. Він наводить приклад вартості опалення для будинку площею 148 квадратних метрів – 129 євро на місяць.

До речі, тепло коштує 9,7 євроцентів за кіловат*годину. “У порівнянні з мазутом це дорого, проте після виплати усіх кредитів через 8 років кооператив зможе знизити ціну тепла на 6 євроцентів”. Міхаель Кльозенер

Всього проект по переведенню села на централізоване теплопостачання коштував 750 000 євро. Третину цієї суми (250 000 євро) становили європейські субсидії, все інше – внески мешканців та кредитні кошти.  Кредити виплачуються через включення кредитних виплат у вартість кіловат*години тепла. За словами засновника кооперативу, інвестиції кожного будинку склали 8000 євро.

Щепа зберігається безпосередньо поряд із котельнею. При цьому саму щепу накривають брезентом – за рахунок цього відбувається її нагрівання та проходить своєрідне “природне висушування”. Цим із радістю користуються косулі, що живуть у сусідньому лісі – зимою вони полюбляють грітись на добре прогрітому брезенті  –  температура щепи під ним сягає 60 градусів за Цельсієм.

Самі собі монополісти

Опалювальний сезон у Хербрам Вальді розпочинають, зазвичай у жовтні або листопаді – все залежить від погоди. За словами Міхаеля Кльозенера, він може тривати до квітня або березня. Якщо простіше, то члени цього енергокооперативу починають опалення саме тоді, коли їм потрібно. Це дуже зручно – люди самі вибирають, коли їм потрібно розпочати опалення, не сподіваючись на зовнішню щодо них монополію.

Резервний мазутний котел

Резервний мазутний котел, котрий може запуститись протягом двох годин у разі відмови основного котла на щепі

 

img_20151030_164830
Основний котел

Мотивація незалежності від зовнішніх структур явно важлива для цього енергокооперативу. Дехто із жителів Хербраум Вальду вступив у кооператив через те, що тепер не потрібно закуповувати мазут самому та слідкувати за його наявністю вдома. Крім того, жителі села покладаються на місцеву сировину, ціна якої доволі передбачувана. Це на відміну від мазуту, ціна якого коливається від сезону до сезону і яка залежить від великої кількості зовнішніх факторів та є вкрай важко передбачуваною. Міхаель Кльозенер зазначає, що жителі його села не хочуть залежати “від того з якої ноги встав король Абдулла у Саудівській Аравії та яка буде ціна на нафту та на мазут в зв’язку із черговим конфліктом на Близькому Сході”. З його слів та виразу обличчя зрозуміло, що передбачуваність енергопостачання для німців – важлива і аж ніяк не жартівна тема.

“Ми не хочемо залежати від того, з якої ноги встав король Абдулла у Саудівській Аравії та яка буде ціна на нафту та на мазут в зв’язку із черговим конфліктом на Близькому Сході”, – Міхаель Кльозенер

Незалежність від зовнішніх та внутрішніх монополістів потребує додаткових інвестицій у безпеку постачання енергії. Саме тому в котельні поряд із котлом, що працює на щепі, встановлено і резервний мазутний котел. Останній здатен відновити теплопостачання у разі відмови основного котла протягом двох годин. При цьому основний котел присилає технічному персоналу СМС-повідомлення, якщо відмовляє якась із його частин.
Об’єм води, що проходить одночасно через котел – 2000 літрів, у той час як у мережі  всього циркулює 20 000 літрів, тому в  котельні розташовані також два проміжні баки об’ємом по 10 000 літрів. При такому об’ємі нагрів всієї цієї води при початку опалювального сезону займає близько 58 годин. Самому котлу допомагають також 10 проточних нагрівачів, котрі розташовані в різних будинках. В самих будинках розташовані теплообмінники – вода, що циркулює у системі не заходить напряму до батарей жителів будинків, вони отримують тепло.

Котел, що працює на температурі близько 900 градусів, подає у мережу воду із температурою 65 градусів. При цьому, якщо готель, розташований у селі повний, то в піки споживання гарячої води температура подачі збільшується до 80 градусів за Цельсієм.

Всім цим оркестром приладів та труб керує єдина комп’ютерна система, котра використовує дані різноманітних датчиків, у тому числі датчиків температури у будинках, що споживають тепло.

Спільне споживання диктує також певні особливості використовуваних технологій. Котел, котрий був вибраний кооперативом, дуже гнучкий і може працювати на малій потужності – починаючи від 5% від максимальної. Такий режим необхідний, щоб забезпечувати гаряче водопостачання влітку, коли кількість споживаного тепла є мінімальною.

Ініціатор

В Україні існує стереотипне уявлення про німців як про тих, хто вміє домовлятись. І справді, коли доходить до спільної справи – вони вміють домовлятись. Свідченням цьому є хоча б більше 700 активно діючих енергетичних кооперативів, більшість із яких була створена за останні 10 років. Зрештою, і сама система опалення в Хербрам Вальді – хороший приклад здатності домовитись про доволі коштовний та довготривалий проект.

Проте не варто думати, що жителі цього німецького села дійшли згоди миттєво і що їх не потрібно було переконувати.  Голова кооперативу Міхаель Кльозенер каже, що вони почали планування створення кооперативу в 2008 році, а система опалення почала працювати аж у 2015 році. Він зазначає, що люди кілька років збирали кошти, проте безпосередньому збору коштів передували 3 роки спілкування із місцевими жителями. Їм потрібно було показати переваги нової системи, пояснити, в чому зміст інвестувати 8 000 євро з будинку у нову систему опалення.

img_20151030_170300
Міхаель Кльозенер (Michael Klösener)

Проте робота із переконання сусідів легкою не була. Рішення з’являлось поступово у результаті розмов та походів “від дверей до дверей”. Аргументувати, чому необхідні інвестиції в нову систему, було важко, проте допомагали явні недоліки опалення мазутом – не надто приємний запах, котрим просякав увесь будинок.

Не лише економіка

Слід відзначити, що всі без винятку учасники кооперативу вважають, що інвестують у майбутнє, тому хоча вони й мотивовані фінансово, гроші – далеко не єдиний складник мотивації. Мотивація охорони довкілля є серед ключових драйверів роботи кооперативу. Адже його спеціалісти закуповують щепу у підприємств, котрі можуть гарантувати, що її було зроблено із відходів, а витрати палива при цьому були мінімально можливими.

Крім того, у кооперативі старанно підраховують зменшення викидів вуглецю. За словами Кльозенера, його кооператив щороку економить 2000 тонн вуглецю. Це означає, що кооператив може отримувати до 8000 євро щороку за рахунок скорочення викидів. Проте продати скорочення викидів кооператив зможе лише через 4 роки.

“Ми економимо 2000 тонн вуглецю на рік порівняно із варіантом, коли ми використовували мазут для опалення.” М. Кльозенер, голова енергетичного кооперативу у Хербраум Вальді 

Мотивація, котра більша за винятково економічну – типова картина при створенні кооперативів у Німеччині. За даними опитування DGRV, значну роль у рішенні про створення кооперативу грають такі фактори як просування відновлюваних джерел енергії, забезпечення постачання енергії з місцевих джерел, постачання енергії “з своїх рук”, незалежність від великих енергетичних компаній, просування створення додаткової вартості на регіональному рівні.

Мотивація для створення енергокооперативів у Німеччині
Мотивація для створення енергокооперативів у Німеччині (дані щорічного опитування DGRV)

Можливості для України

Такий досвід, без сумніву, може бути цікавий багатьом українським населеним пунктам. Особливо тим, громади яких хотіли б залишати у своїй місцевості кошти за теплову енергію, а не відправляти їх в інші регіони чи за кордон. Проте на сьогодні в Україні законодавство та практика регулювання енергетичної сфери дозволяє створювати лише найпростіші типи кооперативів. До таких належить, наприклад, кооператив із спільної заготівлі щепи: це коли його учасники спільно купили собі щеподробильну машину і спільно ж її експлуатують.

Проте складніші схеми, що потребують побудови спільних теплових чи електричних мереж, натикаються на ряд проблем. Детальніше пояснює юрист ЮФ ILF, Іван Бондарчук:

В Україні правове регулювання діяльності із постачання тепла – надзвичайно складне та включає питання ліцензування, тарифоутворення та цільового призначення земельних ділянок. Проблематика цієї галузі може стати темою декількох окремих статей.

Однак, наведу простий приклад. В Україні робота кооперативу “Energiedorf Herbram-Wald” містить ознаки одразу трьох видів діяльності, на які необхідна ліцензія:

  • виробництво теплової енергії;
  • транспортування теплової енергії;
  • постачання теплової енергії.

Відповідні ліцeнзіі видають обласні державні адміністрації (ОДА). При цьому під час своєї діяльності коопeративи повинні дотримуватися вимог ліцензійних умов щодо кількості та кваліфікації персоналу, технологічної відповідності процесів, організації бухгалтерського обліку та звітності тощо.

Більше того, здійснюючи діяльність із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, суб’єкт господарювання підпадає під регулювання законодавства про природні монополії. А це  значно обмежує свободу діяльності.

Зокрема, кооператив щороку повинен звертатися до органів місцевого самоврядування за затвердженням фіксованих тарифів. Під час встановлення тарифу береться до уваги рівень витрат кооперативу та інвестиційна складова. Це означає, що якщо орган місцевого самоврядування визначив вартість 1 Гкал тепла на рівні, наприклад, 1500 грн., кооператив не може знизити її у продажу, навіть для своїх членів.

В свою чергу, адміністрування такої кількості процедур потребує значної кількості персоналу, що володіє технічними, економічними та юридичними знаннями, та збільшує витрати кооперативу.

Окремим блоком ідуть питання, пов’язані із цільовим призначенням та сервітутами земельних ділянок, на яких розташовані котельні та теплові мережі, “недискримінаційним доступом до мереж” і багато інших.

Саме тому для ефективного розвитку складних форм енергетичної кооперації, які поєднують у собі діяльність із заготівлі енергетичної сировини та виробництва теплової й електричної енергії, українське законодавство має бути суттєво спрощене.

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: