Єврокомісія пропонує надати більше прав та можливостей енергокооперативам

Європейський Союз, рухаючись назустріч відновлювальній енергії, присвячує значну увагу розвитку енергетичних кооперативів. На підтвердження цьому – нещодавно запропонований пакет законодавчих змін «Чиста енергія для всіх європейців», що містить нові положення для спрощення відкриття енергокооперативів та інших самоорганізованих спільнот, і усуває бар‘єри для їхньої участі в енергетичних ринках. Пропонуємо адаптований переклад огляду цього пакету, який підготували в Європейській федерації кооперативів із відновлювальної енергії Rescoop.eu.

Енергетичний перехід, зорієнтований на споживача

Наприкінці листопада 2016 року Європейська комісія презентувала пакет заходів, спрямованих на збереження конкурентоспроможності Європейського Союзу в умовах зміни глобальних енергетичних ринків, що є наслідком переходу на екологічно чисту енергію. Експерти вже назвали ці заходи «Четвертим Енергетичним Пакетом».

Детальніше про Четвертий Енергопакет

Під «пакетом заходів» мається на увазі сукупність рамкових законодавчих актів загальноєвропейського рівня. Тут повторюється логіка, характерна для так званих Енергетичних Пакетів (наразі чинним є Третій Енергетичний Пакет): низка директив визначають принципи роботи енергетичних ринків для держав-членів ЄС. Експерти, власне, і називають «Чисту енергію для всіх європейців» Четвертим Енергетичним Пакетом.

Водночас держави-члени зобов’язані запровадити ці принципи у свої законодавства відповідно до його структури та інституційних особливостей. На думку фахівців, цей пакет заходів буде затверджений і почне діяти за 2–3 роки.

У прес-релізі з цього приводу Єврокомісія зазначає:

Комісія прагне, щоб Європейський Союз став не просто однією з організацій, що переходить на використання екологічно чистої енергії, а справжнім лідером у цій сфері. Для досягнення цієї мети ЄС зобов’язався скоротити викиди CO2 щонайменше на 40% до 2030 року, модернізуючи економіку ЄС, забезпечуючи робочі місця та економічне зростання для всіх громадян ЄС. Наші пропозиції мають на меті надати пріоритет енергоефективності, досягти глобального лідерства у сфері відновлюваних джерел енергії та забезпечити справедливі угоди для споживачів.  

Споживачі є активними й магістральними гравцями на енергетичних ринках майбутнього. Надалі споживачі на території ЄС матимуть кращий вибір джерел енергії, доступ до надійних інструментів порівняння цін на енергоносії, а також можливість виробляти й продавати власну електроенергію. Більша прозорість та вдосконалене регулювання надають громадянському суспільству більше можливостей щодо активнішої участі в енергетичному ринку та реагування на цінові сигнали. Крім того, пакет містить цілу низку заходів, спрямованих на захист найбільш вразливих споживачів. 

У пропонованому наборі документів велику увагу приділено саме споживачам та їхнім об’єднанням як частині енергетичних ринків. Документ чітко виокремлює енергетичні кооперативи та інші об’єднання громадян як частину цього ринку та споживач-центричного підходу до енергетики.

«Енергетичні спільноти» та «енергетичні кооперативи»

Пропонований пакет документів містить кілька термінів, що позначають самоорганізовані групи, які забезпечують свої енергетичні потреби.

Детальніше

  • Сommunity energy – енергетичні спільноти, або спільнотна енергетика. Термін описує випадки, де місцева громада/спільнота володіє частиною чи всією енергетичною інфраструктурою. Це збірне поняття, яке охоплює також енергетичні кооперативи.
  • Energy cooperatives – енергетичні кооперативи. 
  • Local energy communities – місцеві енергетичні спільноти. Сюди можуть належати енергетичні кооперативи та інші способи забезпечення власних енергетичних потреб. Оригінальне формулювання таке: Local energy community’ means: an association, a cooperative, a partnership, a non-profit organisation or other legal entity which is effectively controlled by local shareholders or members, generally value rather than profit-driven, involved in distributed generation and in performing activities of a distribution system operator, supplier or aggregator at local level, including across borders.

Такий набір термінів дозволяє дати чітке визначення в загальноєвропейському законодавстві енергетичним кооперативам або будь-яким самоорганізованим місцевим групам громадян, що хочуть і можуть взяти участь у роботі енергетичних ринків. Водночас наявність кількох термінів на позначення одного й того ж явища може створити проблему при імплементації Четвертого Енергетичного Пакету.

Енергокооперативи як інклюзивна інституція

У вступі до пропонованої нової Директиви з організації ринку електроенергії енергетичним кооперативам та енергетичним спільнотам відведено пункт 30.

Детальніше

Розподілені енергетичні технології та зміцнення позицій споживачів зробили спільнотна енергетика й енергетичні кооперативи ефективним та економічно доцільним способом задоволення потреб і очікувань громадян щодо джерел енергії, послуг із надання електроенергії та їх участі на місцевому рівні.

Спільнотна енергетика – це всеохопна концепція, яка передбачає, що всі споживачі повинні мати безпосередні частки у виробництві, споживанні чи обміні енергією в межах географічно визначених мереж. Ці мережі можуть працювати в ізольованому режимі або ж бути під’єднані до розподільчої мережі загального користування.

Ініціативи щодо спільнотної енергетики насамперед орієнтовані на забезпечення доступної енергії певного виду, зокрема відновлюваних джерел енергії, для своїх членів або акціонерів. Такий підхід діє на противагу пріоритетності отримання прибутку, що є основною метою діяльності традиційних енергетичних компаній.

За рахунок прямої взаємодії зі споживачами ініціативи в галузі спільнотної енергетики демонструють потенціал у сприянні переходу на нові технології і моделі споживання з комплексною основою, зокрема розумні енергосистеми й моделі реагування на попит.

Спільнотна енергетика може також сприяти підвищенню енергоефективності на побутовому рівні та подоланню енергетичної бідності за рахунок зниження споживання і встановлення нижчих тарифів на постачання.

Крім того, спільнотна енергетика дає змогу деяким групам побутових споживачів, які досі не мали такої можливості, брати участь в енергетичному ринку. У випадках успішної реалізації такі ініціативи створять економічну, соціальну й екологічну цінність для громади. Більше того, така цінність виходить за межі простих вигод, одержуваних від надання енергетичних послуг.

Місцеві енергетичні спільноти повинні мати можливість працювати на ринку на справедливих умовах та зі збереженням конкуренції.

Побутові споживачі мають добровільно брати участь в енергетичній спільноті чи відмовитись від неї, не втрачаючи при цьому доступ до кооперативної мережі або своїх прав як споживачів. Доступ до енергетичної мережі, створеної місцевою громадою, повинен бути наданий за принципами справедливості та економічної доцільності.

Як бачимо, вступ до Директиви визнає важливість спільнотної енергетики та енергетичних кооперативів для майбутнього енергетичниго ринку ЄС, не обмежуючи останній лише великими компаніями.

Реалізація – ринок електроенергії

Однак, цього разу європейці не зупинились на красивих словах і вступах та запропонували конкретні заходи, що сприяють активній участі громадян у енергетичних ринках через енергетичні кооперативи та інші локальні спільнотні енергетичні ініціативи. Зокрема, у вже згаданій Директиві з організації ринку електроенергії, спільнотній енергетиці (та енергокооперативам як її частині) присвячена Стаття 16:

Детальніше

Стаття 16. Місцеві енергетичні спільноти

1. Держави-члени повинні забезпечити місцевим енергетичним спільнотам такі права:

а) право володіти, встановлювати або орендувати публічні (державні) мережі та автономно управляти ними;

Коментар ЕК: Цей пункт означає, що місцеві енергетичні спільноти мають право організувати власні розподільчі мережі та бути їхнім оператором. Передбачається також право місцевих спільнот брати в оренду частини державних мереж. 

б) доступ до всіх організованих ринків прямо чи опосередковано через агрегаторів або постачальників на недискримінаційній основі;

Коментар ЕК: Цей пункт дає змогу енергетичним кооперативам брати участь у ринках електроенергії нарівні з комерційними підприємствами. 

в) отримувати вигоду від недискримінаційного ставлення до їхньої діяльності, прав і обов’язків як кінцевих споживачів, генераторів, операторів розподільчих систем або агрегаторів;

Коментар ЕК: Додатковий пункт, що обумовлює недискримінаційне ставлення до енергетичних кооперативів та інших місцевих енергетичних спільнот. 

г) підлягати справедливим, пропорційним і прозорим процедурам та економічно доцільному ціноутворенню;

Коментар ЕК: Цей пункт захищає місцеві енергетичні об’єднання від несправедливої конкуренції на рівні монопольних структур, котрі можуть встановлювати для них вищі ціни, наприклад, за мережеві послуги або за приєднання до мережі. 

д) там, де це доречно, можуть укладатися угоди з оператором розподільчої системи, до якого під’єднана їхня мережа, щодо обслуговування ним громади.

Коментар ЕК: Цей пункт важливий тим, що дозволяє самоорганізованим групам під’єднувати свої мікромережі до більшої розподільчої або транспортної мережі для отримання електроенергії від них, продажу надлишків електроенергії, оmримання чи надання послуг балансування.

2. Держави-члени повинні створити сприятливу нормативно-правову базу, яка гарантуватиме такі можливості:

а) добровільну участь у місцевій енергетичній спільноті;

Коментар ЕК: Пункт, що забезпечує принцип добровільності при долученні до енергетичних кооперативів та інших енергетичних спільнот для уникнення «примусово-добровільних» схем. 

б) акціонери або члени місцевої енергетичної спільноти не повинні втрачати свої права як побутові споживачі або активні клієнти;

Коментар ЕК: Цей пункт особливо цікавий для України, оскільки в нас частина прав членів кооперативів, по суті, зникає. Наприклад, члени дачного кооперативу в Україні не можуть продавати електроенергію з відновлюваних джерел енергії за «зеленим тарифом» – опцією, що доступна власникам приватних будинків.

в) акціонери або учасники мають право залишити місцеву енергетичну спільноту (згідно зі статтею 12);

Коментар ЕК: Для захисту інтересів членів енергетичних кооператив та інших спільнот для них передбачена можливість виходити із таких спільнот.

г) стаття 8 розділу 3 стосується генерувальної потужності, встановленої місцевою енергетичною спільнотою, у випадках, коли таку потужність можна вважати малою децентралізованою або розподіленою генерацією;

д) положення розділу IV стосуються місцевих енергетичних спільнот, що працюють як оператори розподільчої системи;

е) там, де це доцільно, місцева енергетична спільнота може укласти угоду з оператором розподільчої системи, до якого підключена їхня мережа, щодо її обслуговування;

Коментар ЕК: Цей пункт дозволяє власникам мікромережі передати її для управління більшому оператору мереж. 

є) там, де це доцільно, користувачі системи, які не є акціонерами або членами місцевої енергетичної спільноти, під’єднаної до розподільчої мережі у власності місцевої громади, мають розраховуватися за справедливими та економічно доцільними тарифами. Якщо такі користувачі та місцева енергетична спільнота не можуть дійти згоди щодо тарифів, обидві сторони можуть звернутись до регулювального органу для визначення рівня затрат мережі й ухвалення відповідного рішення;

Коментар ЕК: Цей пункт забезпечує можливість вирішення спорів між енергетичною спільнотою і третіми сторонами. Якщо, наприклад, до мережі кооперативів приєднаний невеликий магазин, власник якого не є членом кооперативу, то останній може отримувати електроенергію не лише від кооперативу, але й від інших постачальників – якщо кооператив приєднаний до більших мереж. При цьому, якщо сторони не можуть домовитись про те, скільки коштують послуги кооперативу з розподілу електроенергії (яка платня за користування його мережею для передачі електроенергії), то сторони звертаються до Регулятора.

ж) там, де це доцільно, для місцевих енергетичних спільнот застосовується відповідна оплата за під’єднання енергетичної системи громади до розподільчої мережі поза нею. Такі тарифи повинні нараховуватись окремо для електроенергії, що подається в розподільчу мережу спільноти, та електроенергії, що споживається розподільчою мережею поза межами місцевої громади відповідно до пункту 8 статті 59.

Коментар ЕК: Пункт описує ситуацію, коли за приєднання до іншої мережі (наприклад, регіональної енергетичної компанії) енергетичний кооператив повинен платити певні мережеві збори, то ці збори повинні обраховуватись окремо для учасників кооперавтиву й для третіх сторін, приєднаних до мікромережі кооперативу.

Якщо підсумувати викладені вище положення, то стає зрозумілим, що новий дизайн ринку електроенергії передбачає такі можливості для енергетичних кооперативів на всій території ЄС:

  • Можливість оперувати власними розподільчими мережами, будувати мікромережі
  • Можливість мати доступ до усіх ринків електроенергії
  • Відсутність дискримінації енергетичних кооперативів як учасників ринку
  • Відсутність цінової дискримінації стосовно енергетичних кооперативів.

Директива з відновлюваних джерел енергії

Детальніше

Стаття 22. ВДЕ-спільноти

1. Держави-члени повинні гарантувати ВДЕ-спільнотам право створювати, споживати, зберігати й продавати відновлювану енергію, зокрема шляхом укладання угод про закупівлю електроенергії, не підлягаючи при цьому економічно недоцільним процедурам і зборам. Згідно з цією Директивою, ВДЕ-спільнота – це мале чи середнє підприємство або неприбуткова організація, акціонери або члени якої співпрацюють у процесах створення, розподілу, зберігання або постачання енергії з відновлюваних джерел, відповідаючи щонайменше чотирьом із таких критеріїв:

а) акціонерами або членами є фізичні особи, місцеві органи влади, зокрема муніципалітети, або малі чи середні підприємства, що працюють у галузі відновлюваних джерел енергії;

б) щонайменше 51% акціонерів або членів із правом голосу є фізичними особами;

в) щонайменше 51% акцій або прав участі належать місцевим членам, тобто представникам місцевої громадськості та місцевих приватних соціально-економічних інтересів або громадянам, що безпосередньо зацікавлені в діяльності спільноти і її наслідках;

г) щонайменше 51% місць у раді директорів або органах управління належать місцевим членам, тобто представникам місцевої громадськості та місцевих приватних соціально-економічних інтересів або громадянам, що безпосередньо зацікавлені в діяльності спільноти і її наслідках;

д) громада встановила не більше ніж 18 МВт відновлювальної потужності для виробництва електроенергії, теплопостачання, охолодження та транспортування за попередні п’ять років.

2. Держави-члени повинні враховувати специфіку ВДЕ-спільнот, не завдаючи шкоди правилам державної програми підтримки створення таких громад.

Ці, загалом, позитивні зміни так прокоментували в Європейській федерації кооперативів із відновлювальної енергії Rescoop.eu

24 фермери, які спільно володіють 24 вітровими турбінами, вважатимуться ВДЕ-спільнотою. Маючи на меті виключити закриті та приватні клуби інвесторів, ми б хотіли запропонувати альтернативний текст. Звісно, ваші пропозиції щодо нього вітатимуться.

1. Держави-члени повинні гарантувати ВДЕ-спільнотам право створювати, розподіляти, зберігати, постачати, споживати та продавати відновлювану енергію, зокрема шляхом укладання угод про закупівлю електроенергії, не підлягаючи при цьому економічно недоцільним процедурам і зборам. Згідно з цією Директивою, ВДЕ-спільнота – це мале чи середнє підприємство або неприбуткова організація, яка відкриває щонайменеше 51% свого капіталу для будь-кого, хто бажає приєднатись до неї як член чи акціонер, та відповідає щонайменше чотирьом із пропонованих критеріїв:

а) акціонерами або членами є фізичні особи, місцеві органи влади, зокрема муніципалітети, або малі чи середні підприємства, що працюють у галузі відновлюваних джерел енергії;

б) щонайменше 51% акціонерів або членів із правом голосу є фізичними особами;

в) щонайменше 51% акцій або прав участі належать місцевим членам, тобто представникам місцевої громадськості та місцевих приватних соціально-економічних інтересів або громадянам, що безпосередньо зацікавлені в діяльності спільноти і її наслідках;

г) щонайменше 51% місць у раді директорів або органах управління організації належать місцевим членам, тобто представникам місцевої громадськості та місцевих приватних соціально-економічних інтересів або громадянам, що безпосередньо зацікавлені в діяльності спільноти і її наслідках;

д) громада встановила не більше, ніж 18 МВт відновлювальної потужності для виробництва електроенергії, теплопостачання, охолодження та транспортування за попередні п’ять років.  У першому проекті цієї Директиви цей показник був встановлений на рівні 18 МВт за попередній рік.

Над матеріалом працювали : Андрій Зінченко, Богдан Рижак, Анастасія Івашина

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: